Топонім Паданг вже давно причаївся в моїй голові чи то через співзвучність з моїм улюбленим Пенангом, чи то читав щось цікаве про нього, вже не пам'ятаю. Тож, коли з'явилися авіаквитки до Падангу за 16 баксів, вмовляти нікого не довелось.

Отже, як ви вже знаєте, містера Пана на місці не виявилось, сама ж хатинка, в якій ми колись жили, стояла пусткою. В мене вже почали роїтись думки, а чи живий-здоровий містер Пан.

Після відвідин наших друзів на Пхукеті ми зібралися проїхати через всю країну вгості до нашої "тайської сім’ї", тобто до містера Пана в селі аж перед Камбоджійським кордоном.

А ось ще одна минулорічна чернетка від Зіни про відоме тайське свято Лой Кратонг. Святкують його тайці поруч з водою, в ідеалі на пірсі, а головний обряд свята - спуск на воду декоративних корабликів прикрашених квітами та ароматичними паличками. На свято Зіна поїхала разом зі Степаном та Мариною на  мопеді, я ж в цей час залишився вдома працювати....
На жаль но можу ніде знайти фотографій зі свята, тож буде цього разу без ілюстрацій

Хоч як не хотілось покидати Пенанг, та мати справу з міграційною службою Малайзії хотілось ще менше. Тож ми купили квитки на автобус до також острова Пхукет що в Тайланді.