Ще в Грузії їздили в скельний монастир Давид Ґареджа. Це чи не найвідоміший грузинський монастир, знаходиться він у віддаленій і відлюдній місцевості на півдні Кахетії. Це одне з тих місць, які ми в попередні наші відвідини цієї чудової країни залишали "на потім". І ось цей "потім" настав! А компанію нам склали Ґеорґій, Тея, Ніно, і малий Ніко з родини Лаліашвілі.
Потім наминали ханкалі, власноруч приготовані Теєю.
А на день міста поїхали в Тбілісі. Місто було оповите димом і запахом шашликів, основні святкування проходили в парку Ріке, де зібралося чимало народу, на сцені хтось завзято барабанив, туди-сюди сновигав грузинський прем’єр міністр зі шлейфом папарацці.
Ми ж вирішили прогулятися тихішими місцинами, якими любили гуляти чотири роки тому, коли прожили в Тбілісі з місяць.
Обов’язкова частина програми - піднятися на фортецю Нарікала й подивитися на місто з висоти пташиного польоту. Майже всю дорогу вгору Степан пройшов сам, і лише в кінці шляху видерся на татка.
Ще один обов’язковий пункт програми - чурчхела. Ми її робили втрьох з Отарієм.